She Made: discovery & recovery of Ukraine
Пошиття спідньої білизни з турботою про жіноче здоров’я
Ірина Перів та Ірина Андрусяк
Бренд жіночої спідньої білизни «Yarii Lingerie» заснований науковицею, юристкою, громадською активісткою та правозахисницею Іриною Перів, а також юристкою та науковицею, яка досліджує гендерну проблематику, Іриною Андрусяк. Він з'явився на ринку з унікальною місією, яка виходить за межі простого виробництва модних комплектів. Це бренд, створений жінками для жінок, з глибоким розумінням їхніх потреб, орієнтований на підтримку жіночого здоров’я, комфорт та впевненість.
Проєкт She Made: discovery & recovery of Ukraine створений Marie Claire Business Україна та ООН Жінки в Україні за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
Як це звучить
«Наша мета — щоб білизна була про здоров'я, а не про сексуалізацію. Ми хочемо створити колекцію, яка буде комфортною для всіх. Це наша мрія, бо правильної формули білизни не існує, ми тільки її винаходимо.» — Ірина Перів
- Як, коли та з чого розпочався ваш бізнес-проєкт?
Ірина Перів: Ідея виникла близько трьох років тому. На початку повномасштабного вторгнення постало питання про жіночу спідню білизну для військовослужбовиць — тоді їм доводилося носити чоловічу. Ще до цього ми вже розмірковували над тим, яку бізнес-ідею обрати. Хотілося створити щось цікаве для жінок, про жінок. А що може бути ближчим до цієї теми, ніж жіноча спідня білизна? Спочатку ми планували шити жіночу спідню білизну для військовослужбовиць, але все пішло трохи не за планом. Наразі це якісно й у великих масштабах робить громадська організація «Землячки» — соціальний проєкт, що підтримує жінок, які захищають нашу країну у війні з російськими агресорами. Однак сьогодні у нас, тим не менше, є бренд жіночої спідньої білизни «Yarii Lingerie» («Ярій Лінджері»), де слово «ярій» означає «випромінюй світло». Це, на жаль, забуте і рідковживане слово, яке починається з літери «Я». І «Я» — це про тебе, про мене, про кожну з нас.
«Нас об'єднала гендерна проблематика: права жінок, рівність, їхня реалізація у світі та місце в громадянському суспільстві...Так сталося, що це вже наша мрія. У нас з Іриною є різниця в поколіннях. Але ці покоління зійшлися, їхні мрії переплелися в одну спільну мету — ми прагнемо втілювати свої ідеї, які сповнені філософією.» — Ірина Андрусяк
Ірина Андрусяк: Нас об'єднала гендерна проблематика: права жінок, рівність, їхня реалізація у світі та місце в громадянському суспільстві. Ми вже протягом багатьох років разом втілили не один проєкт. А цей — немов наша спільна дитина. Мушу додати, що мій батько був кравцем і дуже хотів, щоб я навчилася шити. Але в мене був якийсь внутрішній спротив: чомусь склалося викривлене уявлення про цю професію, і я категорично не хотіла навіть просту строчку прошити. Мама, натомість, мріяла, щоб я була успішною в бізнесі, могла сама за себе постояти й була економічно незалежною. Тож, коли виникла ідея створення бренду жіночої спідньої білизни, я неодноразово повторювала Ірі: «Боже, ми, напевно, втілюємо мрії наших батьків». І так сталося, що це вже й наша мрія. У нас з Іриною є різниця в поколіннях. Але ці покоління зійшлися, їхні мрії переплелися в одну спільну мету — ми прагнемо втілювати свої ідеї, які сповнені філософією.
- Кожна з вас має свій фах і професію. Ви засновниці громадської організації «Ярій». Що саме вас об’єднало?
Ірина Андрусяк: Я авторка курсу «Правове забезпечення гендерної рівності», який читаю для студентів-правників Національного університету «Львівська політехніка». Також я авторка посібника для студентів і всіх, хто цікавиться проблематикою гендерної рівності. Цей курс я викладаю вже понад п’ять років. Цікаво, що колись ця дисципліна була вибірковою. Зараз і хлопці, і дівчата абсолютно однаково ставляться до проблематики прав людини та розуміють, що тільки через консолідацію нації і спільні дії ми можемо вижити у складних умовах.
І після перемоги ми разом відбудовуватимемо правову, демократичну, соціальну державу.
Ірина Перів: Я юристка й консультую внутрішньо переміщених жінок. Вони втратили все. Жінки, які мали певний фах або власний невеличкий бізнес, релокувалися й почали все спочатку.
Ірина Андрусяк: Що стосується мене, то я захистила докторську дисертацію на тему «Домашнє насильство: запобігання та протидія». А Ірина зараз працює над написанням кандидатської дисертації, досліджуючи український жіночий рух у вільному світі. У центрі всього цього — права жінок. Це саме та ідея, яка нас об’єднала, а з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, можна сказати, вона дозріла й офіційно оформилася. Взагалі, теоретична діяльність спонукала нас поглянути на практичний бік цієї проблеми. Ми думали і про військовослужбовиць, і про жінок у кар’єрі: як поєднувати материнство та кар’єрне зростання, як створювати робочі місця та надавати жінкам можливість працевлаштування. Це стосується як жінок 40+, так і дівчат, яких не беруть на роботу через відсутність досвіду. Коли ми зрозуміли, як зазначила Іра, що є професійні організації, які займаються пошиттям жіночої білизни для військовослужбовиць, ми вирішили зосередити свої зусилля на білизні для молодих дівчат і підлітків – для тих, хто ще не потребує сформованої чашки, оскільки груди ще ростуть і розвиваються, і їх у жодному разі не можна затискати. Зараз ми прагнемо розвиватися саме в цьому напрямку.
- З ціннісного погляду зрозуміло: ваш бізнес є продовженням філософії предмета вашого дослідження. А з практичного, бізнесового погляду — які цілі ви ставите для розвитку лінійки?
Ірина Перів: Взагалі, ідей дуже багато. Ми розуміємо, що буде продаватися, а що — ні. Нам подобаються красиві піжами, і хочеться, щоб вони були ще й зручними. Плануємо працювати над білизною для жінок, які перенесли операцію з мастектомії. Але для цього потрібен час, адже це складний процес, який потребує консультацій з лікарями. Зараз ми також розробляємо спеціальну геронтологічну білизну для жінок старшого віку.
Ірина Андрусяк: Ми маємо зрілих жінок, які змушені користуватися геронтологічними прокладками – великими за розміром, об’ємними, що потребують належної фіксації. Власне, розробкою такої білизни ми й займаємося.
«Від неправильно підібраної білизни ми маємо більше шкоди, ніж користі від правильно підібраної. Немає жінок із однаковими грудьми. І в цьому особливість нашого бренду — ми можемо пошити білизну індивідуально за параметрами.» — Ірина Перів
- За час існування вашого проєкту, які ноу-хау, конструкторські розробки або інженерні рішення щодо моделей ви вже можете зарахувати собі в актив?
Ірина Андрусяк: Насправді, від усіх дівчат, яких ми опитували, отримали запит: «Нам потрібна більша ластовиця». Усі скаржаться, що вона занадто маленька, і хочуть більшу за розміром, а також щоб вона була м’якою, махровою.
Ірина Перів: Подивімося на розмірну сітку у стандартному магазині. Що ми бачимо? А, B, 75A, 75B, C тощо. Але ж погодьтеся, немає жінок, які мають однакові груди. Ба більше! Навіть одна молочна залоза може відрізнятися за розміром від іншої. В цьому і полягає особливість нашого бренду — ми можемо пошити білизну за індивідуальними параметрами. Є шість правильних типів посадки, які ми маємо врахувати. Розмірна сітка набагато ширша, навіть за літеру «F». А ще візьмемо, наприклад, груди великого розміру. Надважливо, щоб була правильно підібрана чашка, балконет, різні круги, каркаси, розетка між грудьми для підтримки, відступ, Т-шов і навіть елементарна виточка. Ми не можемо використовувати для грудей великого розміру той самий крій, що й для грудей меншого розміру. І це не є наше ноу-хау, але в своїй білизні ми завжди даємо задню застібку. І наша застібка завжди має три або чотири ряди. Це також для того, щоб клієнткам було комфортно, тому що ми враховуємо, що білизна з часом розтягується та зношується. І це, начебто маленька деталь, але вона також говорить про турботу.
- Щоб резюмувати відмінності від конкурентів, чи можете ви назвати три характеристики, які вирізняють вас серед інших виробників в Україні?
Ірина Перів: Основний акцент ми робимо на жіночому здоров'ї. Ми співпрацюємо з Фондом профілактики раку молочної залози «ЖІНОЧА», метою якого є впровадження культури жіночого здоров'я в маси. Також ми залучаємо до роботи з нами брафітерку – фахівчиню, яка вчить, як правильно носити білизну і підбирати розміри. Ми постійно на зв’язку з кваліфікованими лікарками: мамологинею та гінекологинею. В цьому також наша відмінність. І ще однією нашою перевагою є велика розмірна сітка, в якій ми враховуємо індивідуальність кожної жінки.
«Навіть якщо в нас є якісь моделі, то їх небагато — може бути відшито 2-3. Коли, наприклад, клієнтка замовляє в Instagram таку чи таку білизну, ми обговорюємо з нею всі деталі та нюанси, щоб зрозуміти, чи буде білизна гарно сидіти.» — Ірина Перів
- Ви наразі маєте індивідуальний пошив?
Ірина Перів: Поки що — так. У нас у більшості випадків індивідуальне виробництво. І навіть якщо в нас є якісь моделі, то їх небагато — може бути відшито 2-3. Коли, наприклад, клієнтка замовляє в Instagram таку чи таку білизну, ми обговорюємо з нею всі деталі та нюанси, щоб зрозуміти, чи буде білизна гарно сидіти. Ось, наприклад, одна жінка носить 75А та інша 75А, але між ними є багато відмінностей.
- Ваш обсяг виробництва диктується попитом та розміщеними замовленнями?
Ірина Перів: Так, у нас не буває такого, щоб ми нашили відразу 200 комплектів, тому що це зараз взагалі нелогічно. Наприклад, маємо 5 розмірів — продаємо. Ми не маємо великого обсягу, і це не наша місія — щоб це було масово.
«Складно подати білизну або показати її так, щоб це було не стереотипно, не за шаблоном і не сексуалізовано. Ми прагнемо долати ці гендерні стереотипи.» — Ірина Перів
- Крім пошуку та адаптації бізнес-моделі, з якими викликами ви ще сьогодні стикаєтесь?
Ірина Андрусяк: По-перше, це пошук кваліфікованих працівників чи працівниць. Не всі кравчині чи кравці беруться за пошиття білизни. І йдеться навіть не про зарплату та їхні вміння. Люди просто бояться братися, вагаються, адже це делікатна робота з надзвичайно тонкими матеріалами, що потребує спеціального підходу до обладнання.
Ірина Перів: По-друге, це стереотипне мислення суспільства. Коли говоримо: «Ми продаємо білизну», всі питають: «А чому у вас в інстаграмі так мало фотографій?». Адже складно подати білизну або показати її так, щоб це було не за шаблоном і не сексуалізовано. Ми на своїй сторінці в інстаграм прагнемо долати ці гендерні стереотипи.
Щодо третього виклику, то це приміщення. І, звичайно, відключення світла — немає світла — немає змоги працювати.
Як це звучить
- Ми сьогодні на виробництві іншого бренду, який приймає вас і надає частину свого приміщення для ваших потреб. Чи можемо ми поговорити про це бізнес-партнерство, а, можливо, й про бізнес-сестринство?
Ірина Перів: Ми з Христиною (Христина Патик, засновниця бренду «Зерно» – примітка Редакції) познайомилися на програмі від Благодійної організації «Національна мережа розвитку локальної філантропії», де ми проходили тренінг в межах грантової підтримки ООН Жінки в Україні та WPHF. Десь п’ять чи шість років тому я була підписана на сторінки Христини у Facebook та Instagram, дивилась інтерв'ю з нею. І коли я побачила її серед учасниць, підійшла і сказала: «Я вас знаю – ви ж бренд «Зерно», Ви ж Христина!» Так почалося наше знайомство та подальша дружба після проєкту. Ми щоразу зверталися до неї, коли потребували, наприклад, ідеї чи поради стосовно закупівлі тканин. Так було і того разу, коли у нас виникли проблеми з приміщенням – Христина сама запросила нас до себе. Вона була на нашому місці, знає, як це – мати обладнання та не мати приміщення. Тому зараз ми працюємо разом з Христиною, і її кравчині теж нам допомагають і підказують. Тут, у нашому колі, панує неймовірний командний дух, жіночність, підтримка, сестринство.
«Подали заявку, пройшли навчання, далі – відбір і отримали 10 000 доларів. Ця сума стала нашим стартовим капіталом, з яким ми почали рухатися. Закупили якісну тканину, про яку мріяли, машинки. І машинки такі неймовірні! Ми кожній з них дали ім'я та над кожною трясемося, пилинки здуваємо. З участі в цьому проєкті народилася наша вже більш бізнесова ідея. І тоді ж ми сформували нашу соціальну мету.» — Ірина Перів
- Щодо проєкту від Благодійної організації «Національна мережа розвитку локальної філантропії» за підтримки ООН Жінки в Україні та WPHF, завдяки якому ви отримали грант. Тут ми також побачили чотири ваші машинки, якими ви пишаєтесь. Як змінилося життя вашого бренду після участі в програмі?
Ірина Перів: Проєкт називався «Мрії в дії». Ми випадково побачили інформацію на їхній сторінці у Facebook. На той час ми виграли мікрогрант на 500 доларів. У нас була одна побутова машинка, також класна, яка шила мереживо. Мали тканини, декілька різних приладів. Тобто мінімальну потребу ми закривали. Пропрацьовуючи ідеї на майбутнє, міркуючи, куди нам далі рухатись, як розширюватись, побачили оголошення. І це було дуже символічно, бо в нас була мрія, і нам потрібно було її реалізувати. Подали заявку, пройшли навчання, далі – відбір і отримали від фонду 10 000 доларів. Власне, ця сума стала нашим стартовим капіталом, з яким ми почали рухатися. Закупили якісну тканину, про яку мріяли, машинки. І машинки такі неймовірні! Ми кожній з них дали ім'я та над кожною трясемося, пилинки здуваємо. От, власне, з участі в цьому проєкті народилася наша вже більш бізнесова ідея. І тоді ж ми сформували нашу соціальну мету. На початок проєкту ми прийшли з одними думками, а вже під час пропрацьовування з експертами наших планів вийшли зовсім з іншим задумом. Після проєкту нам надали менторську підтримку. І, звичайно, ми вдячні за знайомства. Дотепер ми спілкуємося з дуже багатьма учасницями. Зокрема, і з Христиною, бо, хоч ми з одного міста, але до того ми не знали одна одну.
Як це звучить
«Ми зараз намагаємося обережно мріяти, адже час непростий. Хоча… це практично неможливо — не мріяти.» — Ірина Андрусяк
- Якщо сфокусуватися на соціальному боці вашого бізнес-проєкту, чи включаються тут інтереси локальної або національної громади?
Ірина Перів: Поки ми взаємодіємо локально, адже працюємо з дівчатами, позбавленими батьківської опіки. Проводимо різноманітні заходи, лекції, і 10% з кожної проданої білизни відкладаємо, щоб потім пошити для цих дівчат білизну у подарунок. Також ми плануємо зробити так, щоб наші клієнтки могли стати менторками для дівчат.
Ірина Андрусяк: Ми зараз намагаємося обережно мріяти, бо час непростий. Хоча… це практично неможливо — не мріяти. Тож дозволю собі поділитися одним секретом. Ми мріємо і вже працюємо над розробкою колекції корсетів. Поки це ідея не стільки бізнесова, скільки філософська. Впродовж віків корсет був предметом гардероба жінок, який заганяв їх у певні рамки і навіть калічив. А ми хочемо створити корсет поверх одягу, поверх сорочки. І він буде прикрашати жіночий гардероб, а не сковувати жінку і заганяти в якісь рамки. До речі, ми працюємо з «китовим вусом» (матеріалом, який використовують у пошитті корсетів, спідньої білизни для забезпечення їхньої жорсткості та підтримки форми – примітка Редакції), різними тканинами та вишивкою.
Ірина Перів: Ми хочемо зробити корсети маніфестами. На них будуть нанесені уривки з декларації прав людини, цитати авторок оповідань про проблеми українського жіноцтва — Ольги Кобилянської та Оксани Забужко, у творах яких ключовими є теми української національної ідентичності та гендеру. І якщо 100-200 років тому корсет був символом уярмлення та стереотипів щодо жінки, то зараз, навпаки, корсет має промовляти про жіночі права.
Ірина Андрусяк: Наша колаборація в цьому напрямку з брендом «Зерно», їхні можливості й вміння вишивати та вносити етніку навіть у такий предмет гардероба, як корсет, дуже гарно пропрацьовується нами зараз. Сподіваємось, що зможемо подарувати задоволення нашим клієнткам. Зараз ми вкладаємо море уяви в цей проєкт.
Підтримуйте продукти і сервіси створені жінками в Україні. Стежте за новинами «Yarii Lingerie»
Ідея та координація проєкту: команда ООН Жінки в Україні
Громадська організація, яка була залучена до відбору історій підприємництва: команда благодійної організації «Національна мережа розвитку локальної філантропії».
Генеральна Продюсерка Marie Claire Business та креатив проєкту: Юлія Броско. Head of Brand Marie Claire Ukraine: Катерина Фастовець. Адміністрування команди експедиції: Яніна Провотар. Фото: Надія Берська. Відео: Маргарита Омельчук. Інтерв'ю: Юлія Броско. Літературна редакторка: Елона Гагіч. Ретуш: Олена Чикильова. Монтаж: Віктор Ходосов. Web: Віталій Провотар. Водійка експедиції: Світлана Сапон.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Думка авторів статті може не співпадати з думкою Редакції. Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.