She Made: discovery & recovery of Ukraine
Крафтова майстерня виробів з деревини «Мажа»
Ганна Чумак
Ганна та Андрій Чумаки — вимушено внутрішньо переміщена родина з Бахмута.
З трьома дітьми, не забувши і про кота Марсіка, якого вивозили батьки Ганни, вони евакуювались до села Велика Багачка в орендований будинок, аби почати життя заново.
В одному з приміщень на подвір'ї облаштували майстерню з виготовлення виробів з деревини. Ганна взяла на себе роль головної менеджерки родинної компанії, а Андрій розробляє моделі, дизайн і виготовляє вироби, продовжуючи справу дідуся, який був столяром.
Проєкт She Made: discovery & recovery of Ukraine створений Marie Claire Business Україна та ООН Жінки в Україні за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF — це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
«Переселити людей — це не те саме, що пересадити город», – Ганна Чумак, засновниця крафтової майстерні виробів з деревини «Мажа»
- З чого почалося ваше життя на новому місці і ваш бізнес-проєкт?
Ганна Чумак: Ми жили в Бахмуті, Донецька область. У нас було своє житло, велика родина. 19 травня 2022 року, після того як російська ракета влучила в центр міста, ми вирішили, що не можемо більше ризикувати життям своїх дітей, і вирішили покинути рідний дім. Приїхали на Полтавщину. До нашого переселення сюди вже приїхала моя двоюрідна сестра з родиною, тому вибір наш припав саме на цю область. Ми знайшли та орендували будинок тут, у Великій Багачці.
Переселити людей — це не те саме, що пересадити город. Навіть у кота, якого ми врятували в переїзді, була дуже важка адаптація. Його тут «гоняли» місцеві коти, і досі залишилися сліди.
Ми втратили все: нашого житла більше немає, роботи немає, майна немає, зв’язків, знайомих — теж немає поруч.
А далі жити якось потрібно.
«Нам, як переселенцям, потрібно працювати тепер в рази більше, щоб хоча б частково відновити той рівень життя, який у нас був, не кажучи вже про те, щоб його покращити», – Ганна Чумак
- Як ви вирішили розпочати підприємницький шлях, і чи допомогла вам програма підтримки від ООН Жінки в Україні та WPHF, реалізована Громадською організацією «Студія громадських жіночих ініціатив»?
Ганна Чумак: Наша родина в цілому має досить стійкий, дійсно підприємницький дух. У сестри зараз вже невелика піцерія неподалік, ми намагалися також створювати напівфабрикати, мама планує виробляти пряники. Ми тестували різні ідеї для бізнесу. Поруч, мамина сестра, наша тітка — вона для нас приклад, «локомотив»! Поки ми намагаємось зібратися з думками, вона вже щось робить.
Чим ми тільки не пробували займатися! І завжди підтримуємо одна одну. Нам, як переселенцям, потрібно працювати тепер в рази більше, щоб хоча б частково відновити той рівень життя, який у нас був, не кажучи вже про те, щоб його покращити. І влітку я побачила оголошення у соціальній мережі, що Громадська організація «Студія громадських жіночих ініціатив» запрошувала жінок на проєкт «Час діяти».
Мені це дуже відгукнулось. Тож — я прийшла в цей проєкт. Я навіть не знала, з чого почати, в мене не було ідеї, бачення, розуміння чому я прийшла. От просто прийшла, тому що дійсно — настав час діяти! Там була навчальна програма, яка нас наштовхнула на роздуми: чим ми можемо зайнятися, щоб забезпечити себе і родину?
Після чергового тренінгу вдома ми влаштували обговорення. Я знаю, що у чоловіка «золоті руки», його дід, тато, він сам — завжди все робили власноруч, а дідусь чоловіка, власне, і був професійним теслярем. Це така їх родинна справа. Тому ми вирішили, що це і буде нашою ідеєю для бізнесу — робота з деревиною!
Ми захистили проєкт і отримали грант на обладнання. Облаштували господарське приміщення у дворі під майстерню і почали працювати. Тож для нас і проєкт, і це обладнання, яке ми закупили завдяки проєкту з ООН Жінки в Україні та WPHF, стало дійсно початком родинної справи.
- Як ви взаємодієте з локальною громадою? Чи познайомилися ви тут уже з кимось?
Ганна Чумак: Нас прийняли дуже добре, я не можу сказати нічого, окрім позитивного. Усі служби ставилися з розумінням, на будь-які проблемні питання швидко знаходилися рішення, реагували миттєво. Зараз я очолюю раду ВПО тут, тому часто взаємодію з владою, бачу і проблеми, і те, як вони вирішуються.
Однак є багато питань, які місцева влада не може вирішити самостійно. Наприклад, забезпечення житлом, матеріальна підтримка, інтеграція в громаду. Це дуже непросто! Відновити соціальні зв’язки, вийти на належний рівень доходу, з нуля створити нове життя. Інтеграція в сільських і міських місцевостях відрізняється. У селі всі знають одне одного, мають спільну історію, а ми — новоприбулі. І ми на виду.
Наших історій тут ще немає, ми тільки починаємо їх створювати.
Звичайно, переїзд із родиною значно полегшує адаптацію. Разом набагато легше проходити цей шлях.
- Ви назвали свою майстерню «Мажа». Що це означає?
Ганна Чумак: Наше прізвище Чумак — це торговець, возниця. Чумаки запрягали волів у дерев’яні різьблені вози, якими в Україні перевозили товари для торгівлі. Ці вози називались «мажа». Нам захотілося створити щось автентичне, пов’язане з нашими коріннями, і на навчанні нам рекомендували обирати для назв щось просте, легке і з мінімумом літер. Тому обрали цю назву. Ми перевірили її в реєстрі торгових марок, вона виявилася вільною, тож подали заявку на реєстрацію.
- Чи маєте якийсь готовий асортимент, з якого можна обрати? Або плануєте створювати вироби під замовлення?
Ганна Чумак: Поки що ви потрапили на дебют нашої майстерні. На даний момент готового асортименту немає. Але ми вже розуміємо, що для серійного виробництва ми сфокусуємось на виготовленні коробок, оскільки їх можна запропонувати виробникам для пакування їхніх виробів. Але водночас нам хочеться створювати щось креативне, тому асортимент ще напрацьовується. Спеціально для вас ми зробили набори підставок під гаряче для чаювання.
Під замовлення ми теж вже зробили декілька цікавих проєктів, наприклад, серед наших перших запитів були дерев'яна лопата для хліба, столи та серветниці для сервірування в закладі. У нас є станок для лазерного гравіювання на дереві. Умовно, якщо взяти якийсь новий SPA-салон, що планується до відкриття, ми можемо створити декор, елементи інтер’єру, підсвічники, набори для чаювання і навіть навігацію — підписи кабінетів з логотипом.
Також можемо створити пакування для корпоративних наборів гастрономії. У нас багато можливостей, і ми будемо тестувати ринок та вивчати попит.
Як це звучить
«У нашому розподілі є своя специфіка… Поки я працюю, чоловік сидить з дітьми, потім міняємось, тому на звичайні процеси уходить більше часу», – Ганна Чумак
- А як виглядає розподіл обов’язків і виробничий процес?
Ганна Чумак: Я займаюсь діловими зв’язками, вивчаю тренди, що продається, що потрібно. До прикладу, зараз налагоджую партнерську мережу з невеликих крамничок для продажу сувенірів з дерева з локальною символікою, займаюсь фінансами і пошуком грошей, формую замовлення.
Андрій Чумак: А я розробляю ескізи і займаюсь підбором сировини, адаптую креслення для створення виробів. Процес виготовлення у нас максимально автоматизований, керується з комп’ютера, що дозволяє більш-менш серійне виробництво. Тож, я, в цілому, відповідаю за виробництво і якість.
Ганна Чумак: У нашому розподілі є своя специфіка — велика родина, троє дітей. Поки я працюю, чоловік сидить з дітьми, потім міняємось, тому на звичайні процеси уходить більше часу. Тобто — паралельно виховуємо собі і команду (Посміхається). Наш старший син вже робив з батьком менажниці, займались разом проєктуванням і йому це дуже сподобалось!
«Ми намагаємося не просто йти в ногу з ринком, а створювати свою нішу, пропонуючи справді унікальні речі», – Ганна Чумак
- Чим ви плануєте відрізнятись від конкурентів?
Ганна Чумак: Конкуренція, звісно, велика, але це хороший знак — значить, є попит на ці товари. Наш підхід полягає в тому, щоб вирізнятися кількома ключовими аспектами.
По-перше, це якість. Хоча багато хто говорить про якість, але як маленьке та нове підприємство ми стараємось більше, ми справді за неї відповідаємо та ретельно контролюємо кожен етап виробництва.
По-друге, ми завжди шукаємо оригінальні ідеї. Постійно аналізуємо сторінки й сайти інших виробників. Навіть якщо поки не можемо назвати себе повноцінними конкурентами для великих гравців, ми прагнемо створювати унікальні продукти.
У кожному проєкті додаємо щось своє: оригінальні деталі, особливе фрезерування, унікальні малюнки або інші елементи, які надають виробам характеру й виразності.
Таким чином, ми намагаємося не просто йти в ногу з ринком, а створювати свою нішу, пропонуючи справді унікальні речі.
- Яка ваша бізнес-мрія?
Ганна Чумак: Наша бізнес-мрія — мати власне приміщення або збільшити площу орендованого, обладнати його необхідною технікою для створення щонайменше 3-4 робочих місць. Це лише початок, але в перспективі хочеться створити потужний діючий цех, який приносив би користь людям — створенням робочих місць і сплатою податків для держави.
Для нас важливо отримувати стабільний дохід і залишатися цікавими для споживачів. Наприклад, якщо це корпоративне пакування і коробки з деревини, то ми хочемо запропонувати виробникам не просто упаковку, а оригінальні рішення, які підкреслюватимуть унікальність їхньої продукції.
Підтримуйте продукти і сервіси створені жінками в Україні. Стежте за новинами «Мажа»
Ідея та координація проєкту: команда ООН Жінки в Україні
Громадська організація, яка була залучена до відбору історій підприємництва: команда громадської спілки «Студія громадських жіночих ініціатив».
Генеральна Продюсерка Marie Claire Business та креатив проєкту: Юлія Броско. Head of Brand Marie Claire Ukraine: Катерина Фастовець. Адміністрування команди експедиції: Яніна Провотар. Фото: Надія Берська. Відео: Маргарита Омельчук. Інтерв'ю: Юлія Броско. Ретуш: Олена Чикильова. Монтаж: Віктор Ходосов. Web: Віталій Провотар. Водійка експедиції: Світлана Сапон.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Думка авторів статті може не співпадати з думкою Редакції. Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.