She Made: discovery & recovery of Ukraine
Сімейна майстерня шкіряних виробів «Кожум'яки»
Ольга Дрига
У невеликому селі Шершнівка біля міста Лубни оселилася внутрішньо переміщена родина Ольги та Дмитра Дриг. Виїхавши з Торецька Донецької області лише з двома валізами, вони орендували будинок, розвинули фермерське господарство й започаткували родинний бізнес, відбудовуючи життя заново.
Ольга й Дмитро переобладнали приміщення літньої кухні на затишну майстерню, де створюють колекції шкіряних виробів, виготовляють унікальні речі з високоякісних матеріалів, які хочуть оздоблювати ручною вишивкою, та обережно планують майбутнє.
Проєкт She Made: discovery & recovery of Ukraine створений Marie Claire Business Україна та ООН Жінки в Україні за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
- Ольго, у вас таке велике господарство! Ви досліджуєте багато різних напрямів виробництва фермерських продуктів. Як ви прийшли до цього напряму? Чому саме шкіряні вироби?
Ольга Дрига: Все почалось у 2017 році. Спочатку це було просто хобі, яке переросло у бізнес. Я робила чохол для ножа, який планувала подарувати чоловіку. Він попросив мене його пошити, але я довго відкладала, і зрештою йому довелося це зробити самому (Сміється). Він знайшов шматок шкіри і почав працювати. Так і почалося наше заняття шкіряними виробами — поступово, спочатку з дрібних аксесуарів та невеликих видрізів матеріалів, які ми знаходили та використовували.
Ми навіть не знали, як правильно шити чи обробляти шкіру, але з часом почали вивчати питання. Згодом ми купили перше обладнання: ручні пробійники, нитки, маленькі шматки шкіри — і почали шити.
Як це звучить
«Маленькими кроками ми продовжимо йти й будемо далі жити. У нас є діти, заради яких ми це робимо, а отже — ми все здолаємо!» — Ольга Дрига, засновниця сімейної майстерні шкіряних виробів «Кожум’яки»
- Як ви обирали місце для релокації?
Ольга Дрига: Ми з Торецька, Донецька область. Починали працювати там, але через війну змушені були виїхати. Все сталося дуже несподівано і важко. Коли ми виїжджали, з нами були лише дві валізи й кілька необхідних речей. Після початку повномасштабного російського вторгнення ми з родиною поїхали до Дніпра, а потім до родичів у Лубни. Згодом знайшли місце тут і почали відновлювати своє життя.
Іноді приходить відчай і сум, особливо коли дивлюся на батьків. Вони якось тішили себе думкою, що у них буде своя квартира й що вони зможуть повернутися додому. Але більше нічого немає. Все, у що вони вкладали своє життя, розбито.
Вони залишилися без нічого. Без минулого, можна сказати, з огляду на їхній вік, і без майбутнього. Є тільки «зараз».
Але я думаю, що маленькими кроками ми продовжимо йти й будемо далі жити. У нас є діти, заради яких ми це робимо, а отже — ми все здолаємо!
Як це звучить
- Ви пам’ятаєте, яким був ваш перший проданий виріб?
Ольга Дрига: Перший виріб ми продали через рік після того, як серйозно взялися за цю справу. Спочатку чоловік зшив собі сумку, яка дуже сподобалася друзям, і вони почали робити замовлення. Тоді ми вирішили продовжувати й придбали більше шкіри та матеріалів для обробки. Поступово справа почала набирати обертів, і вже можна було задумуватися про бізнес.
- Ви відразу почали взаємодіяти з локальними спільнотами? Чи можете розповісти про ваш досвід з програмою підтримки від ООН Жінки в Україні та WPHF, реалізованою Громадською організацією «Студія громадських жіночих ініціатив»?
Ольга Дрига: Так, я є такою ідеологинею цього рестарту, драйвером, моторчиком (Сміється). Я випадково побачила оголошення про набір до групи для підприємниць для навчання та розвитку можливостей бізнесу. Я виграла грант Фонду на обладнання для нашого виробництва, зокрема швейну машину, і ми почали розвивати бізнес далі.
- Це обладнання допомогло вам почати робити базові речі, але зараз у вас є потреба в автоматизації?
Ольга Дрига: Так, ми плануємо автоматизувати процес. Вже є потреба у виготовленні матриць для вирізання та гравіювання. Це дозволить нам прискорити виробництво й скоротити час на створення виробів.
- Як ви просуваєте свої вироби?
Ольга Дрига: Поки що ми продаємо через знайомих, так зване «сарафанне радіо». Але плануємо розвиватися через соцмережі та партнерські магазини, де наші вироби будуть виставлені поряд з іншими шкіряними виробами. Обов’язково плануємо вийти на міжнародні платформи, такі як Amazon.
Я мрію створювати колекції з техаським настроєм. У нас смак на естетику, мені здається, схожий із їхньою візуальною культурою. Але для цього нам потрібно вдосконалити виробництво, щоб забезпечити більший попит.
Ми плануємо збільшити асортимент, працювати над новими дизайнами та розширювати продажі. Плануємо розробити серветниці зі шкіри, підставки для чашок і навіть вироби для офісу — стаканчики, тримачі для олівців. Це в тренді, і ми хочемо запропонувати такі товари як елементи декору для кафе й ресторанів. Ми впевнені, що якість цих виробів буде високою, і плануємо заявити про себе на ринку.
Зараз працюємо над розвитком мережі майданчиків для презентації наших виробів, щоб вийти на новий рівень впізнаваності.
Ми також надаємо гарантію на всі вироби, що є великим плюсом для покупців.
- Як розподіляються ролі у вашій бізнес-родині?
Ольга Дрига: Я займаюся просуванням і пошуком клієнток і клієнтів, а мій чоловік відповідає за виробництво. Він створює нові моделі, ми обговорюємо їх, разом приймаємо рішення.
Ми багато чого робимо разом — слідкуємо за тенденціями та вдосконалюємо моделі. Іноді це просто ідеї, які народжуються, коли бачиш щось цікаве в магазині, або це може бути результатом наших експериментів з шкірою, коли ми змінюємо кольори або стилі. І так з’являються нові вироби.
«Якщо щось трапляється, клієнтка або клієнт може звернутися, і ми допоможемо чи відремонтуємо виріб. Це важливо для нас, щоб клієнти відчували себе в безпеці.»
- Ви згадали, що мрієте про салон-ательє з виготовлення чохлів для автомобілів. Чи можете розповісти про це детальніше?
Ольга Дрига: Так, це дійсно великий запит, і ми хочемо розробити такі чохли, оскільки попит на них зростає. Однак ця робота не з простих — необхідно точно зняти мірки з авто, щоб все підійшло. Але ми готові до цього, адже маємо вже і досвід, і натхнення на майбутні експерименти. І ми готові далі допомагати з доглядом за нашими виробами. Якщо щось трапляється, клієнтки можуть звернутися, і ми допоможемо чи відремонтуємо виріб. Це важливо для нас, щоб вони відчували себе в безпеці.
Ще одна, до речі, з моїх мрій — я б дуже хотіла виробляти шкіряні корсети з вишивкою. Але для нас це зовсім інший сегмент, який потребує якісних і дороговартісних лекал, тому я відкрита для партнерств і колаборацій з модними брендами.
- Які незвичайні матеріали, прийоми ви плануєте використовувати в своїх колекціях?
Ольга Дрига: Мене дуже цікавить аплікація з кольорової шкіри. Я хотіла б створювати сумки з орнаментами, що додають їм яскравого вигляду. Також я розглядаю можливість використання вишивки, хоча це потребує багато часу. Тому для початку я планую експериментувати з аплікацією. Це також відповідає актуальним і затребуваним трендам на переробку та повторне використання сировини.
Я вивчала штучну шкіру, але на мою думку, це не найкращий вибір для довговічних виробів. Штучна шкіра виглядає модно, але не є такою практичною, як натуральна. Її можна використовувати для короткострокових виробів, тому я надаю перевагу натуральним матеріалам, адже вони довговічніші й тільки покращуються з часом.
Також ми постійно експериментуємо з власними формулами засобів для обробки шкіри, що також продовжує термін експлуатації.
«Я хочу, щоб мій бізнес не лише створював якісні вироби, а й допомагав людям адаптуватися до нових умов. Залучення людей до роботи та участь у соціальних проєктах може допомогти їм відчути себе частиною спільноти та успішно інтегруватися.»
- Як ви плануєте масштабувати свій бізнес? Чи плануєте залучати допомогу від місцевої громади?
Ольга Дрига: Так, я бачу великий потенціал у тому, щоб залучити людей зі статусом ВПО. Це може бути чудовою можливістю для них адаптуватися до нового місця та почати працювати в нашій компанії. Я також сподіваюся, що зможу створити робочі місця для тих, хто потребує підтримки.
Ми вже активно залучаємо людей до наших ініціатив. Я є членкинею Робочої Ради ВПО в місті Лубни та намагаюся сприяти розвитку громади. Ми також займаємося проєктами на рівні села, наприклад, очищенням території та допомогою людям з інвалідністю. Важливо, щоб громада підтримувала одне одного.
Я хочу, щоб мій бізнес не лише створював якісні вироби, а й допомагав людям адаптуватися до нових умов. Залучення людей до роботи та участь у соціальних проєктах може допомогти їм відчути себе частиною спільноти та успішно інтегруватися.
Підтримуйте продукти і сервіси створені жінками в Україні. Стежте за новинами «Кожум'яки»
Ідея та координація проєкту: команда ООН Жінки в Україні
Громадська організація, яка була залучена до відбору історій підприємництва: команда громадської спілки «Студія громадських жіночих ініціатив».
Генеральна Продюсерка Marie Claire Business та креатив проєкту: Юлія Броско. Head of Brand Marie Claire Ukraine: Катерина Фастовець. Адміністрування команди експедиції: Яніна Провотар. Фото: Надія Берська. Відео: Маргарита Омельчук. Інтерв'ю: Юлія Броско. Ретуш: Олена Чикильова. Монтаж: Віктор Ходосов. Web: Віталій Провотар. Водійка експедиції: Світлана Сапон.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Думка авторів статті може не співпадати з думкою Редакції. Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.